Поділитись


А біля Адоніса смола кипить...

Галина ВДОВИЧЕНКО   Фото автора   

Площа Ринок, Східна сторона – якою вона була колись і тепер.
Того дня на площі Ринок я згадала одне своє давнє інтерв’ю. Я зробила його двадцять років тому, випадково познайомившись з паном Влодком, який мешкав тоді у будинку №3 на площі Ринок, і пам’ятав, здавалося, усе про Львів «за тамтих часів». Згадував, наприклад, як любив купувати гарячі флячки, які продавали тут, неподалік його будинку. Їх можна було з’їсти на вулиці з великим куснем запашного хліба. Тепер на тому місці, де перехожі 30-х років ласували стравою з варених шлунків, неподалік скульптури Адоніса, кипить смола, височать купи піску та чути вищання «болгарки». Ремонт. Як у хаті, де готуються до важливої події.
Я знайшла в архівах інтерв’ю двадцятирічної давності і вирішила пройтися сучасною площею Ринок, порівнюючи її з тією, довоєнною, якою її пам’ятав пан Влодко, і тією, якою вона була двадцять років тому.
У 1991 році про будинок № 2 ми з паном Влодком чомусь не говорили. Згадали, що це є кам’яниця Бандінеллі і що там був будинок пошти, – і усе.
«У нашому будинку №3 на площі Ринок знаходилася горілчана крамниця», – розповідав мені натомість пан Влодко…
Я хотіла, як колись, зайти у браму, піднятись сходами на другий поверх, натиснути на ґудзик дверей у помешкання пана Влодка. Але до будинку №3 нині не доступитися, як і до усіх будинків по цьому боці площі Ринок, починаючи від палацу Бандінеллі (№ 2) – і закінчуючи палацом Любомирських (№ 10). Тут, на східному боці площі, тривають ремонтні роботи.
У будинку пана Влодка, де на першому поверсі колись горілку продавали, тепер «Оптика». На верхніх поверхах здають помешкання приїжджим. Тут тепер хостел. На балконі будинку – телефон та адреса сайту, перевірила згодом в Інтернеті, скільки ж коштує доба у такому хостелі – від 60 гривень. 
Пан Влодко згадував про Чорну кам’яницю (№ 4): «Під 4-м та 6-м номерами знаходився історичний музей. Я там був в дитинстві, – розповідав. – Бачив єгипетські мумії, старі гроші, зброю… Під 5-м номером був ресторан «Одеса». Під 7-м, у шевському магазині, продавали шкіряні комплекти для пошиття черевиків, чобіт.

В наборах були брандзолі, золівки, ранці, пришва, кілки… Шевці закуповували оте усе, повертались до своїх майстерень та шили людям взуття…».
Це вже згодом дізналась з краєзнавчої літератури, що будинок на площі Ринок № 6 (історичний музей) свого часу (1580 року) збудували ті самі архітектори, що й Чорну кам’яницю (№ 4), – Римлянин та Барбон. Замовником був заможний грецький купець Корнякт. Він міг собі дозволити шестивіконний будинок у центрі середньовічного міста. Внутрішній дворик будинку №6 – це відомий усім Італійський дворик, у якому так люблять фотографуватися туристи.
Зупиняюсь біля будинку під 9-м номером. Там, скільки себе пам’ятаю, працює міське управління освіти, є там і бібліотека, бухгалтерія...

«Під 9-м номером, – розгортаю аркуші паперу зі спогадами пана Влодка, – знаходилась найкраща у Львові м’ясна крамниця. Називалася «Фішер», що означало – «рибак», але продавали там різні м’ясні копченості. Як зайдеш всередину – від пахощів аж ніс викручувало. Всюди лежали або висіли різні ковбаси, шинки. На прилавку стояла спеціальна машинка – туди закладали шинку, крутили за ручку, і машинка тоненько, рівно різала м’ясо. А те, що відлітало набік, потім продавали значно дешевше. Колись там працював сторожем один чоловік, що мав натренованого кота. Старий пускав його всередину в дірку у дверях, кіт стягав ковбасу з гачка та й тягнув господареві… Зараз в цьому будинку – міський відділ освіти. Поруч з ним – книжковий магазин. Це будинок № 10. Колись тут була друкарня «Діло». Там працювала наша знайома пані Духова. Вона тоді ще була молодою, гарною, то казала, що до них часто заходив Іван Франко, звертав на неї увагу – любив «поромансувати».

Будинок № 10, де працювала пані Духова, – це палац Любомирських. Варто підвести голову вгору – і побачите барокового кам’яного орла над будинком. Двісті п’ятдесят років тому граф Любомирський перебудував цю будівлю під власне житло. А на межі ХІХ та ХХ століть палац купило товариство «Просвіта». Зараз будинок затулений риштуванням та маскувальною сіткою. На розі стоїть міліціянт і пояснює туристам, як вийти до Домініканського костелу… Такою «неприбраною» ми площу Ринок вже, мабуть, ніколи й не побачимо. Львів готується до Євро-2012.

На фото: Майже кавник, але замість кави у ньому кипить смола.

Джерело  "Високий замок"   archive.wz.lviv.ua/articles/98917