Поділитись


Вересень

Жовтень 2012

Листопад
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930311234

Новини за 13.10.2012  Усі новини

Новина з Фейсбука. Мирослава Замойська про "Купальницю"

«...як хто посiє в юності, так пожне в старості».
Григорій СКОВОРОДА

Дочитала "Купальницю" Галини Вдовиченко. Ось такий відгук.

Гарно! Чудова співуча мова, некваплива розмова,
Як на мене – меланхолійна, трішки казкова історія про дорослішання з журливим закінченням. Або як маючи все, не встигнути мати найголовніше, відкладаючи ЧАС на потім. Шукаючи дорогу, віднайти себе, відчути інтуїтивно – з ким, куди і навіщо… Уроки від життя для життя і для тих, хто тільки починає дорослу дорогу, і для тих, хто йде нею: вивіреною чи все ще роззираючись.
У романі знову дуже багато Львова і він, навіть львів’янам, відкривається по-новому. За цю любов до рідного міста автору окрема дяка. Гонорове місто, яке вміє бути спокійним, як оті атлант і каріатида, що тримають на своїх раменах не тільки старий балкон в центрі міста :-)
У романі є Київ. Вправно виліплений з мешканців столиці, назв вулиць, пластику, Дніпрових круч, столичного стрімкого життя. Він приязний, може трішки байдужий, трішки зверхній.
У романі присутні й околиця наша – занедбана, змарнована, але ще жива. Доки там живуть бджоли, пасічник Степан, то все ще жевріє надія… І вчинок Олег тут виглядає зовсім чоловічим. Хто зна, може він й насправді у Висічі знайде врешті свій вулик, тобто себе?
А ще в романі є прикладні речі: рецепти кави з часником, правдивого львівського цвібаку, не вистачає лишень рецепту правдивого старольвівського бігосу, але, я думаю, про це обов’язково Галя не забуде в наступній книжці.
Вероніка Хідченко на Форумі Видавці запитувала письменників - чим пахнуть для них їх книги. Якщо ви мене запитаєте чим пахне для мене книга «Купальниця», щиро відповім: луговими жовтими трояндами з мандариновим ароматом та вірою в себе.
Вірте в себе!