Поділитись


Листопад

Грудень 2013

Січень
ПнВтСрЧтПтСбНд
2526272829301
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
303112345

Новини за 10.12.2013  Усі новини

Життя на Майдані . Кілька вражень від столиці 7-8 грудня

Галина ВДОВИЧЕНКО.

Київ-Львів
Фото автора


Наметові настрої

На одній з палаток написано: «Координаційний центр Старосамбірщини». Хтось написав «Луганск уже здесь!». У палатці тепло, навколо «буржуйки» гріються хлопці та чоловіки. Костянтин Миронович, військовий пенсіонер зі Старосамбірщини, каже, що на Майдані вже тиждень. У захваті від киян. Особливо зворушила його бабуся, яка принесла хліб з сиром. Поїду, каже, додому, помиюся, день-два відпочину – і знову сюди, ще й
десятьох з собою привезу. Ніхто нікуди не розходиться. Такі настрої на Майдані.  

Володимир Олегович Борніков з намету «Офіцерського корпусу» не налаштований стояти просто так і невідомо чого чекати. «Ми з «афганцями», тобто ветеранами війни в Афганістані, тримаємо під контролем увесь периметр Майдану, - каже він. - Виставляємо пости, патрулюємо усю територію. В «Офіцерському корпусі» - офіцери у відставці, офіцери МВС, колишні «титанівці», є офіцери СБУ, - справжні, - наголошує, - а не ті, що служать, хто кинув на дітей беркутів з кийками». Володимир Олегович – з Запоріжжя.

Поруч – намет громадської організації «Ніхто окрім нас». Це «афганці». Звідки ви? – запитую. Називають області: Дніпропетровська, Донецька, Одеська, Луганська, Вінницька, Чернігівська, Київська, Львівська… Це вони стояли кордоном між «Беркутом» та мітингувальниками, коли сесія ВР не проголосувала за відставку уряду. Наголошують, що вони тут не за партії стоять, а за народ України. Узяли на себе відповідальність за те, щоб не було сутичок, наскільки можна цей процес тримати під контролем. «Не політики нам мають говорити, скільки майдану стояти, а майдан має вимагати від усіх політиків негайно сідати за переговори і вирішувати, що робити далі, - емоційно висловлюється Олександр Марценюк з Дніпропетровська. - Лише у діалозі визріє рішення. Не можна довго змушувати людей мерзнути!». «Афганці» вимагають вирішувати питання лише у правовому полі, і навіть думки не припускають про силові варіанти. Олександр говорить: нам тут в середньому від 46 років і вище, 70 відсотків - інваліди, приїхали за свої гроші, зі своїх пенсій, і ми хочемо щоб тут був порядок. Майдану програвати не можна…».

Міськрада - наче вулик

«Журналісти, без черги!»
Виходжу з хвоста довгої черги, показую посвідчення – і опиняюся в коридорах Київської міської адміністрації, де у ці дні живуть мітингувальники. Тут їдять, тут сплять після нічних чергувань на вулиці. П’ють гарячий чай з канапками, кілька людей вибирають теплий одяг на столах, дві жінки витягають з торб, які принесли з дому хліб, масло, чай, цукор – виставляють на стіл приймального пункту… Хлопець у білому халаті у медпункті натирає спину чоловікові. На столі – багато медикаментів, в основному від застуди.
Бачу напис «Правова допомога». Адвокат Сергій Семенович Колесников пояснює, що він тут чергує щодня, надає необхідну юридичну допомогу. Відвідувачів цікавлять різноманітні питання, пов’язані з порушеннями прав людини – від здирницьких кредитів до обману у земельних питаннях. Тут проводять прийом і народні депутати. Ранком у суботу нікого немає. Кажуть, напередодні були Мірошниченко, Кошулинський, Оробець… Жінка, яка працює від однієї з партій, Антоніна, каже, що вона ходить сюди як на роботу, через день. Окрім прийому людей з різних питань, доводиться робити те, що треба. От щойно прибирали у залі, провітрювали, мили підлогу….

Неподалік від сходового майданчика працює перукарня. Якомусь чоловікові машинкою знімають волосся, залишають короткий їжачок, а на потилиці вистригають тризуб…


«Rabota» й робота на мітингах

Ввечері минулої неділі на вулиці Інститутській у Києві майданцівці оточили чоловіка, який поводився як провокатор. У нього виявили газовий балончик та пістолет. Почали його фотографувати, а тоді повели з'ясовувати, хто такий, у координаційний штаб Майдану. До можливих провокацій там ставляться дуже уважно – події на Банковій 1 грудня навчили бути пильними…

Одну зі схем впливу на людей, а точніше «розводняків» бачила наочно, коли ми з товаришкою пропонували на вулицях наклейки «Київ, вставай!» недільного ранку. Отримали їх в одному з координаційних наметів Майдану – самі попросилися попрацювати, бо на кухні цієї години роботи не було. Чимало людей самі підходили до нас - водій тролейбуса та автомобіля, немолода жінка-черкащанка, що приїхала до доньки, і сказала, що буде з дитиною, відпустить молодих на всенародне віче. Якісь хлопці запропонували: давайте нам більше, ми роздамо… Біля висотного бізнес-центру – метал і скло - моя товаришка наклеїла «Київ, вставай!» на кутовий виступ. До неї миттю вийшов охоронець. «Не робіть цього! – попросив. – Нас сваритимуть». А тоді додав: «А для себе візьму…» і пішов з листівкми у кишені.

І раптом молода жінка, що назвалася Тетяною та власницею фірми з прибирання помешкань, узялася нас переконувати у тому, що цей Майдан – проплачений. На ньому заробляють, і не лише бідні студенти, але й середній клас. Ми запропонували їй прийти на Майдан, походити, послухати і зробити висновки самостійно. Тоді вона показала у своєму мобільнику есемеску. «Rabota na mitinge…» Справді, усе виглядало так, наче хтось готовий проплатити кожну годину стояння на майдані Незалежності. Як в анекдоті, що гуляє Майданом, про розцінки: «Один «мах» прапором – 5 гривень. Одним «махом» вважається рух туди-сюди…». Жінка гумору не зрозуміла. І нашим поясненням «на власному прикладі» теж, здається, не дуже й повірила.

Я переписала номер телефону з есемески – той, за яким пропонували заробити «на мітингах» по 100 гривень за годину. А звідки есемеска прийшла, з’ясувати не вдалося. Тетяна першу есемеску стерла. А цю їй перекинула Анжела, якій перекинула інша товаришка. Анжела (ми попросили їй зателефонувати) теж першу есемеску стерла, а цю, «перекидну», чомусь ні. Та, перша, пригадала Тетяна, прийшла з якоїсь електронної адреси. «Електронку» можна створити за кілька секунд – і знищити після того, як запустити з неї дезінформацію.

А на той номер, вказаний в есемесці, де «гроші за мітинги платять», я вже другий день дзвоню. Не відповідає…

На фото:
- Близько мільйона українців узяли участь у другому Народному вічі на київському Євро майдані 8 листопада. Цей чоловік прийшов з саморобним плакатом…
- Студенти з різних міст України знайшли спільну мову. «Мовного питання» на Майдані не існує.
- Найсильніше враження цих днів – стояти на Майдані на народному вічі, відчуваючи себе одною мільйонною частиною одного живого організму, який дихає в унісон і має одне потужне прагнення – жити у суспільстві, де панує справедливість та повага до особистості.

Фотоальбом "Майдан. Київ, 7-8 листопада 2013"