Поділитись


Грудень

Січень 2014

Лютий
ПнВтСрЧтПтСбНд
303112345
6789101112
13141516171819
20212223242526
272829303112

Новини за 03.01.2014  Усі новини

Підсумки 2013 року

Рік був різний, і злети були, і відчай, і набутки, і втрати. Найсильніші враження від глобальних речей - наш Майдан. Львівський (особливо у перші дні, коли там була сама молодь), такої єдності, з такого приводу, заради таких речей не могла уявити у жодних фантазіях. Особливо неймовірний був вечір неділі, 24-го листопада, коли у центрі Львова лунала «Ода до радості» Бетховена, вона ж – гімн Євросоюзу. І коли у буквальному сенсі ставало зрозумілим, що таке «стояти плечем до плеча». А згодом – Майдан у Києві: як вночі усі разом співаємо гімн України, і те, як по-родинному, вільно й без патетики вправляємося зі своїми прапорами - загортаємось у них, в’яжемо на шиї та плечі, пишемо на них свої гасла та назви своїх міст і сіл… Я бажаю нам усім у новому році розширення правил життя Майдану на усю Україну. Хочу жити у великій майданівській спільноті з країну завбільшки.

Справи книжкові. У 2013-му вийшли три збірки, до яких доклалася і частка моїх зусиль. А ще була «Ліга непарних шкарпеток» і дві половинки одного цілого: «Пів’яблука» у новій редакції та продовження цього роману - «Інші пів’яблука». Але вже понад місяць нічого не пишеться, усі думки та емоції – там, де вирішується наше спільне майбутнє. Я у захваті від тих, хто не вступається з Майдану, відклавши усе своє на потім. Я й досі не можу отямитися: невже це усе відбувається з нами? Ми таки унікальна країна.

Приватне залишу при собі. А вголос усім побажаю не втрачати себе, тягнутися до себе, кращого, з усіх сил, але без страждань і тортур, радісно й натхненно. А що собі? – Те саме. І не відкладати те, що мала зробити ще рік тому, і навіть п’ять років тому… Нехай 2014-й мені трошки допоможе з умовами та обставинами, бо хочу дописати, нарешті, те, про що й далі лише говорю. Мені хоча б плюс дві спокійні години на добу.
«То візьми, - каже мені час, - сама й візьми».