Поділитись


Лютий

Березень 2015

Квітень
ПнВтСрЧтПтСбНд
2324252627281
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
303112345

Новини за 19.03.2015  Усі новини

Книжки, війна та милосердя

Високий Замок
Галина ВДОВИЧЕНКО

Щойно встигла прочитати на вході розпорядок роботи сільської бібліотеки, як двері прочинилися й назустріч вийшла старша жінка з трьома книжками у руках. Як було не зупинити читачку?..

Вона, дізнавшись, що я з газети, одразу й засоромилась: не треба!.. бо люди сміятимуться... Чого ж сміятимуться? Бо, каже, стара баба книжки читає...

А тоді вже, по розмові, віджартувалася: “Чим маю десь йти на пльотки, то краще читатиму”. Марії Іськів 76 років. Каже, як трапляється добра книжка, то й за два дні подолає. Пані Марія не просто любить читати, це у неї щоденна потреба. Цього разу вона повернула два романи, а узяла "Давньоримську літературу" (хрестоматію), Проскуріна і збірку пісень.

У бібліотеці села Більчого - понад 600 читачів. Зустріла там трьох дівчаток-читачок, зазирнула до їхніх книжок теж: енциклопедія, художня повість і книжка про тварин. Вони такі самі активні читачки, як пані Марія. Хоча чимало відвідувачів звертаються лише за творами зі шкільної програми. А є й такі у селі, хто жодного разу до бібліотеки не приходив... Бібліотекарка Ольга Мошовська має мрію - створити музей села, вже й збирає спогади, старі фото і краєзнавчу літературу. Читальню у селі Більчому свого часу започаткував прадідусь пані Олі Андрій Городецький. А брат діда, Ілля Городецький, написав книжку “Більче. Історичний нарис і культурне життя села ХІІ-ХХ ст.”.

Миколаївська книжкова толока традиційно починається з таких от поїздок авторів по школах, народних будинках та бібліотеках району. Цього разу я зустрічалася з молодшими школярами Більчанської школи, а тоді - зі старшокласниками, згодом - з учнями Криничанської школи. Була також у сільських бібліотеках цих сіл. Вони мають небагато сучасної літератури, але й тому раді. Деякі книжки затерті-зачитані до дірок.

Галина Пагутяк побувала у школі в селі Гірському. Привезла їм свою нову книжку “Сентиментальні мандрівки Галичиною”, де є розділ про село Гірське. Наступного дня ті, хто їздили по району, обмінювалися враженнями. До Миколаєва приїхали близько ста письменників із майже усієї України - з Дніпропетровська, Маріуполя, Києва, Луцька, Івано-Франківська, Тернополя, Сваляви та Мукачевого...

Наступного дня познайомилась з поетом Федором Шишманом. Напередодні про нього захоплено відгукувалася організатор Толоки Люба Хомчак. Вона із захватом розповідає чи не про кожного учасника Книжкової толоки, а цього разу наполягала звернути увагу на пана Федора, грека з Маріуполя, українського патріота, автора громадянської лірики.

Чимало розмов та обговорень торкалися найважливіших нині тем - волонтерства, допомоги воїнам, єдності країни. Миколаївські пластуни збирали кошти для бійців АТО. Достатньо було купити паперовий листочок і причепити його до крони дерева на гербі Миколаєва. Відвідувачі наповнювали ящик з книжками для фронту, хтось навіть залишив дитячу книжку. Почув, мабуть, історію про те, як місцеві дітлахи на сході приходять до наших бійців, вибирають собі “батька”.

Дитячі очі — одне з найсильніших вражень Миколаївської книжкової толоки. Коли вони слухають. Коли пишуть листи воїнам на фронт. Коли гортають книжки біля яток.

Серед видань, з якими поверталася додому, була й подарована організаторами книжка вибраного “365 днів з великим митрополитом. Роздуми на щодень” - адже Толока була присвячена 150-й річниці від дня народження митрополита Андрея Шептицького. Розгорнула збірку на записі, датованому 13 березня (цього року Толока починалася цього дня), і прочитала такі слова: “... кожна людина зобов’язана з людської природи до любові ближнього. І не тільки християн, але й всіх людей буде Усевишній судити по всім ділам життя, а передусім по ділам милосердя і любові...”.

Джерело: www.wz.lviv.ua/blogs/vdovychenko/130706

Фоторепортаж Оксани Прохорець:
Миколаївська Книжкова Толока 2015 року