Поділитись


Травень

Червень 2015

Липень
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293012345

Новини за 06.06.2015  Усі новини

Гранд-Коронація 2015 року

Галина Вдовиченко

Радію. Вітаю усіх колег, нехай рукописи стануть книжками, п'єсами, фільмами, піснями! Неймовірний був вечір - від кутка на гальорці у чудовому товаристві (бо у партері місця забракло, ще не бачила стільки людей на Коронації) - до закулісся та його виру. А вже на сцені усе було як уві сні, я навіть не пам'ятаю, що там бурмотіла у мікрофон. Цей роман - найважливіше, що хотіла сказати сьогодні. І так, мабуть, у кожного з нас. Мені певною мірою пощастило з короною. Люблю вас, творчі люди

Розповім, кому цікаво. Бо запитують, за яку книжку нагорода і як це усе відбувалося.

Це був конкурс рукописів, а не книжок. Минулої осені «Коронація слова» оголосила до 15-річчя конкурсу окремий конкурс у конкурсі - «Гранд Коронацію». Тобто запросила переможців минулих років до конкурсу рукописів між собою. У номінації «гранд-романи», як сказали нам у день нагородження, взяли участь 9 романів (хоча мало бути 15-16). Зрозуміло, чому. Романи за командою не пишуться. Вони, як коти, гуляють самі собою. Хто до 1 березня написав роман, той і брав участь у конкурсі. Я до останніх днів лютого ще мала сумнів, чи братиму участь. Вирішила: допишеться, відчуватиму, що текст склався – відправлю на конкурс, як ні – то ні. Але роман писався повним ходом, як ніколи; без огляду на умови і терміни. Осідлав і штрикав, не давав відволікатися на інше, повністю зосередив увагу на собі.

Про що роман? Про події в Україні літом 2014 року, про кохання та війну, про те, що мені зараз найцікавіше і найважливіше. Дописала – відправила. І мовчала, звісно. Ані про назву, ні про тему нікому нічого не говорила. У середині травня відкрила той файл – почала читати, наче вперше, і знову правити. Зараз роман вже майже готовий у фінальній авторській редакції.

У день нагородження в Опері видавці сказали нам, що вже читали рукописи (я говорю зараз про категорію «гранд-романи», про інші не знаю). Я запитала, чи видавці були членами журі. Ні, не були. Рукописи дали видавцям (під нашими псевдо, як воно й було від самого початку) вже після засідання журі, коли рішення було прийнято. Вони могли лише здогадуватися, хто є хто. Організатори допустили видавців до рукописів, коли вже усе було вирішено, щоб видавці мали змогу зорієнтуватися й відтак не купувати кота у мішку.

Складу журі не знаю, хоча хотілося б знати тепер. Кажуть, їх було 30. Від двох членів журі я почула оцінку роману, бо вони самі сказали, що були у журі. Ще один член журі сказав про роман зі сцени Опери – Андрій Куликов – бо його попросили сказати кілька слів, як члена журі.

Роман "Маріупольський процес" має вийти у вересні.

Фото зібрані з Фейсбука


Коментарі 1   Сортувати:
  • Aileen It’d be fun to see the process of creating the cover. Maybe you could post a few of the previous iterations and explain why you thought they wo2n&ld#8u17;t work?
    11 місяць тому  • відповісти
    Дописати коментар
    Скасувати Ваше Ім`я:

    Ваш e-mail:

     :)  :(  ^_^  :\'(  :/  :o  :D  :p  ;)  :3  :*  &rt;:(  8)  8|  &rt:o  o.O  (^^^)  :v  -_-  O:)  3:)  :|]  <3  <(")
    smiles
    Повторіть код: Оновити код