Поділитись


Вересень

Жовтень 2015

Листопад
ПнВтСрЧтПтСбНд
2829301234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930311

Новини за 14.10.2015  Усі новини

Старші люди з торбами

Високий Замок
Галина ВДОВИЧЕНКО

Вони видивляються маршрутку, повитягувавши шиї, схожі у ці хвилини на схвильовану зграйку птахів.

Підносять руки, сподіваючись, що водій зупиниться, готові й до того, що їх обминуть. Метушаться, щойно маршрутка починає пригальмовувати… На зупинці біля оптового продуктового ринку вони завжди є, ці старші люди з повними торбами.

Далеко не завжди трапляється водій, що терпляче чекає, поки ця категорія пасажирів заповнить салон. Зазвичай перед ними зачиняють двері: досить! У салоні вже є кілька пільговиків!

Вони галасливо підпирають одні одних й напихаються до салону, підважуючи клунки з помідорами та перцем. Засапані й квапливі, шукають місця для своїх сумок та пакетів, непідйомних для молодих. Від них відсахуються жінки, що поспішають на роботу, прибирають ноги у колготках подалі від їхніх дряпучих торб. На них нуль уваги дівчата та хлопці, занурені в екрани смартфонів. Ті, кому вдається сісти, прилаштовують у ногах свою фруктово-овочеву здобич і виглядають цілковито щасливими. Попускають вузол хустки під підборіддям, поправляють перехняблені, підмотані ізолентою окуляри. Переводять подих. Беруться обговорювати ціни, що, де й почому, діляться між собою важливою інформацією: де можна, скажімо, придбати за безцінь трошки підгнилий перець — ось такий…

Втомлені руки, обтягнуті сухою зів’ялою шкірою. У кожного другого — розпухлі суглоби й покручені пальці. Розчовгане взуття, давні картузи, побиті міллю берети. Жінки обмінюються рецептами, хто що додає до аджики та у маринад до помідорів. Вони звикли робити запаси на зиму, особливо у непевний час. А часу упевненості у них ніколи й не було.

Більшості з них гострого й маринованого не можна, але вони не для себе стараються. Для дітей та онуків.

“Перепродують десь…” — зроняє супутниця, позираючи на помідори.

На її репліку ніхто не озивається.

“Нема іншого часу, як тільки зранку на ринок їхати? Коли люди на роботу спішать?” — докидає жінка.

Бабуся з помідорами усе чує, вона похитує головою і… усміхається. А може, й не чує, може, вона своїм думкам усміхається. Одну важливу справу дня вона вже зробила.

Джерело  wz.lviv.ua/blogs/143833-starshi-liudy-z-torbamy


Коментарі 5   Сортувати:
Дописати коментар
Скасувати Ваше Ім`я:

Ваш e-mail:

 :)  :(  ^_^  :\'(  :/  :o  :D  :p  ;)  :3  :*  &rt;:(  8)  8|  &rt:o  o.O  (^^^)  :v  -_-  O:)  3:)  :|]  <3  <(")
smiles
Повторіть код: Оновити код