Поділитись


Жовтень

Листопад 2015

Грудень
ПнВтСрЧтПтСбНд
2627282930311
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30123456

Новини за 22.11.2015  Усі новини

21 листопада. Друга річниця

Прибираю в хаті, слухаю Інтернет - студенти згадують цей день дворічної давності і усе, що відбувалося згодом. Прибирати, наводити лад, не сидіти склавши руки і згадувати, пам’ятати – у багатьох так. На рівні країні так. Пам'ятаю усе, а що забуду – нагадає робочий щоденник, я там записую й приватні події. За 21 листопада 2013 року, четвер - якісь різні справи, що не мають відношення до головного, бо ввечері вже нічого не записувала. Але розмови у редакції пам’ятаю, новина про непідписання угоди про асоціацію з Євросоюзом, і як ми її обговорювали. Наступного ранку була у лікаря через проблеми з рукою. Контрактура Дюпюїтрена у початковій стадії, треба робити операцію, сказав хірург. Ввечері - концерт в Консерваторії, бачила там Лану Перлулайнен, музика від братів Дарміців така свіжа, така емоційна, молода. В суботу біля пам’ятника Шевченку ставимо підписи під зверненням до Януковича (!), наївні. Все місто у прапорах Євросоюзу. В неділю, 24-го, від 14-ї години – збір у центрі, біля пам’ятника Шевченку. Найяскравіше враження – як студенти не пустили на сцену політиків, і прапор Євросоюзу над Високим замком, і пара молодят, задля якої зробили коридор, десь має бути та фотографія – люду зібралося море. Пішли колоною вулицями Львова. Були разом до пізнього вечора, без втоми, навіть пити-їсти не хотілося. У понеділок ввечері після роботи - знову там, люди натхненні, настрій піднесений. У вівторок операція - лінію долі на долоні перерізано скальпелем. Воно й тепер помітно. З болем, з великими незручностями та рана заживала. Воно й досі, як натиснеш, відчутно. Далі у записнику щодня біля слова Майдан – оклик, у Фейсбуку – фотографії, пости. Потреба ділитися з усіма тим, що відбувається. Потреба відчувати, що ми разом і все нам вдасться. Студентка-донеччанка виступає зі сцени. Люди скандують: «Львів і Донецьк - разом!». Усе тільки починається, усі ще живі, ще Юрій Вербицький з сусіднього будинку десь попід вікнами біля стадіону вигулює свого пса…
Коментарі 1   Сортувати:
Дописати коментар
Скасувати Ваше Ім`я:

Ваш e-mail:

 :)  :(  ^_^  :\'(  :/  :o  :D  :p  ;)  :3  :*  &rt;:(  8)  8|  &rt:o  o.O  (^^^)  :v  -_-  O:)  3:)  :|]  <3  <(")
smiles
Повторіть код: Оновити код